Здорова їжа

Овочевий горох – однорічна трав'яниста рослина. У Малій Азії горох використовували в їжу ще в кам'яний та бронзовий вік.

У країни Центральної Європи він проник пізніше - у VIII-X століттях, і спочатку вирощувався тільки для одержання насіння гороху. Споживання зеленого горошку стручками почалося в XVI-XVIII століттях і дуже швидко набуло широкого поширення, що зумовлено цінними поживними і гарними смаковими якостями молодого насіння гороху, які ми називаємо зеленим горошком.

За поживною цінністю горошок можна поставити на одне з перших місць серед овочів. Він містить 75,5% води, 6,7% білків, 14,5% вуглеводів, з яких - до 5,8% цукрів. З мінеральних речовин у ньому найбільше калію - 296 мг%, а також 119 мг% фосфору і 1,9 мг% заліза. Є в ньому і магній, кальцій і натрій; 28мг% вітаміну C, 2,1 мг% вітаміну PP, 0,54 мг% каротину (провітамін A), як і вітаміни E, К, B₁, B₂.

Зелений горошок потрібно збирати в стадії, коли у насіння ніжно-борошниста м'якоть і найбільший відсоток цукрів. Горошок - продукт, в якому процеси достигання тривають і після прибирання, особливо якщо в цей час висока температура, а вологість повітря невисока. Горошок не переносить тривалого транспортування і зберігання.

При звичайній температурі всього за два-три дні він втрачає свій товарний вид. Однак поживні властивості зеленого горошку добре зберігаються при консервуванні і особливо при заморожуванні. У замороженому горошку зберігається 70% вітаміну C, 97% вітаміну B₁ і всі 100% вітаміну B₂, тоді як у стерилізованих консервах вони значно втрачаються: вітаміну C залишається 20%, а вітаміну B₁ — 66%.

По калорійності зелений горошок в півтора рази перевершує інші овочі. Це один із самих багатих білками овочів, причому його білки містять дуже важливі амінокислоти - цистин, лізин, триптофан, аргінін, метіонін та ін.